Як медична реформа змінить роботу медицини в Олександрії?

Медицина в Україні в останні кілька років зазнала значних змін. Крім початку процесу впровадження «страховки», що стало «гарячою новиною» на шпальтах газет та в сюжетах новин на телебаченні, повільно, але впевнено, зокрема і в нашій області, обговорюється питання формування госпітальних округів. Саме про медичну реформу та її вплив на роботу медзакладів Олександрійщини розповів головний лікар КЗ «Олександрійський онкологічний диспансер» Володимир Хірса.

«Створення госпітальних округів є національною програмою Міністерства охорони здоров’я та Кабінету Міністрів, адже ця програма вже продиктована часом», – зазначив фахівець.

В зв’язку з тим, що наразі йде реформування всієї системи охорони здоров’я та часткова міграція населення, кількість жителів в районах зменшується. З сільських лікарень масово йдуть лікарі, але при цьому людям потрібно і надалі надавати кваліфіковану медичну допомогу. Залишаються при цьому тільки великі центри, такі як Олександрія, які ще в змозі надавати кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу. З огляду на це логічним є формування госпітальної бази, зокрема навколо Олександрії, що має потужну кадрову і оснащену медичною технікою, базу для діагностики. Саме тому біля Олександрії і об’єднуються Петрівський, Світловодський, Онуфріївський та, власне, Олександрійський райони.

«Для нашого закладу, зокрема, реформа є дуже позитивним явищем, адже ми і раніше курували ці райони, знаємо їх структуру, можливості з надання допомоги, кадровий потенціал. Також, враховуючи те, що на базі міста є такий потужний медзаклад, як міська лікарня №1, пацієнти з прилеглих територій і раніше сюди їздили», – звернув увагу Володимир Петрович.

За словами лікаря, якщо госпітальний округ буде сформовано, він передбачає і реформу в кадровому складі. Але, не дивлячись на це, для нових фахівців вже існуватиме сильна база для надання допомоги. Чим більша база, тим більше буде кадровий запит на фахівців, що створить місця для роботи тих молодих медиків, яких наразі в великій кількості випускають медуніверситети.

«Особливої різниці в роботі самих медиків я не бачу: як лікували людей, так і будемо лікувати. Тільки об’єм буде більший», – пояснює лікар.

Так, Володимир Хірса зазначив, що об’єм населення, який наразі обслуговують медичні заклади на території, складає близько 236 тис. чоловік (на початок 2017 року). Частку хворих обслуговують медзаклади на територіях, але основу складають медичні заклади обласного підпорядкування, такі як КЗ «Олександрійський онкодиспансер».

«Обласна влада приділяє особливу увагу таким закладам, як наший. В 2015 році ми отримали з обласного бюджету близько 600 тис.грн, за які провели капітальний ремонт покрівлі, адже протягом останніх років дах зовсім не ремонтувався, бо пошкодження були дуже серйозні. На наше звернення влада з розумінням поставилась та відреагувала, а тому ми, нарешті, провели цей ремонт», – повідомив керівник закладу.

Володимир Хірса розповів, що до ремонту особливо страждав верхній поверх, який був практично не придатним для роботи. Але саме там знаходився рентгенологічний кабінет, кабелі високої напруги і становили серйозну небезпеку, особливо у вологу погоду. Окрім цього, практично не можливо було знаходитись в їдальні, де крім проблемної стелі були ще й дуже великі вікна в старих рамах.

«На щастя в 2016 році нам було виділено 1 млн 200 тис.грн, за який ми зробили капітальний ремонт половини другого поверху – це рентген-терапевтичний кабінет, палати, їдальня, ординаторська, коридори та хол», – відмітив головний лікар.

На сьогоднішній день адміністрація закладу чекає наступної сесії Кіровоградської облради, де депутатам запропонують виділити кошти на завершення ремонтному другої частини поверху та придбання наркозного апарату. Крім цього, стоїть нагальне питання заміни джерела іонізуючого випромінювання для апарату «Агат-С» – це гаматерапевтичний апарат для променевої терапії пухлин онкохворих.

«Якщо буде сформовано госпітальний округ, – це стане великою допомогою для лікування цих хворих, бо ми зможемо надавати їм допомогу в повному обсязі. Променева терапія є частиною лікування онкохворого до та після операції», – розповідає Володимир Хірса.

За словами лікаря, за рік диспансер обслуговує близько 1200 хворих, з яких більше 400 – пацієнти, що потребують променевої терапії. Саме через такий великий запит та проблему онкології в регіоні обласне керівництво з розумінням ставиться до потреб закладу.

«Медична реформа в нашій сфері потрібна зокрема для того, щоб покращити умови перебування в закладі, щоб люди не відчували себе покинутими. Стан хворих дуже тяжкий, тому в останніх наказах МОЗ обговорюється наявність в онкодиспансерах посади психолога», – поінформував медик.

Наразі ж стаціонар онкодиспансеру розрахований на 30 ліжок, але реальна кількість людей, які потребують лікування, набагато більша. Раніше він становив 60 місць, але з часом почалося скорочення до 40, а протягом останніх 5 років кількість ліжкомісць становить 30. При цьому 95 % пацієнтів, які знаходяться на обліку – це профільні люди, які потребують стаціонарного лікування.

За словами Володимира Петровича, ситуація як зі стаціонаром, так і з променевою терапією в країні є вкрай тяжкою. Через постійне збільшення хворих, особливо в нашому регіоні, деякі заклади змушені працювати на променевій терапії в дві зміни, адже якщо хворому призначено курс через 3 тижні, то його треба провести в строк.

«Не можна просто провести терапію пізніше, а якщо в нас це зробити вчасно не можливо, ми будемо змушені посилати людей в Кропивницький, де теж неймовірні черги. Наприклад, в Миколаєві черга на променеву терапію зайнята на 2 місяці вперед. Саме через ці труднощі медична реформа є не просто потрібною, вона є нагальною», – пояснює лікар.

З огляду на те, що Володимир Хірса знає все про ті труднощі, через які доводиться проходити хворим та їх рідним, до нього часто звертаються жителі міста. Зважаючи, що він є депутатом Олександрійської міської ради, лікар може не лише як фахівець, а і як політик вплинути та допомогти тим, хто цієї допомоги потребує.

«В моєму під’їзді всі знають, що я депутат, але при цьому в більшості звертаються до мене як до людини, що може допомогти. Я можу направити на обстеження чи лікування, або ж і надати рекомендації чи направлення», – розповідає депутат міськради.

Нещодавно ж до Володимира Хірси звернулась жінка, що потребує коштів на лікування власної онкологічної хвороби. Поки вона готує відповідні документи, депутат займається питанням того, що жінці робити далі. Адже насправді лікар – це не просто професія, а покликання, яке супроводжує людину протягом всього життєвого шляху в будь-якій сфері діяльності.

Олександра Вінокурова