Пилові кліщі – збудники алергії

У клініці бронхіальної астми, вазомоторного риніту, екземи, ряду інших алергічних захворювань етіологічним агентом часто є домашній пил, що містить алергенних кліщів. Ці дуже дрібні членистоногі (розмір 0,1-0,2 мм), названі пірогліфідними кліщами. Крові вони не п’ють, а харчуються шкіряною лупою людини та залишками органіки з пуху та пір’я. Тривалість життя пірогліфідних кліщів 3,5 місяці. За цей час один кліщ виділяє екскрементів у 200 разів більше власної ваги  та відкладає до 300 яєць. Алергічні властивості мають живі та мертві особини кліщів, продукти їх життєдіяльності та елементи линьки.

Алергічна агресивність домашнього пилу знаходиться в прямій залежності від чисельності та видового складу кліщів, що можуть мешкати у ньому. Встановлено, що чисельність кліщів вище 100 екземплярів на 1 грам пилу – це фактор ризику. При такій кількості кліщів у хворих з генетичною схильністю до алергії спостерігається підвищена чутливість, що може спровокувати виникнення алергічних захворювань.

Бувають різні типи алергій на пилових кліщів:

•  дихальна – коли в дихальні шляхи потрапляють частинки кліщів з пилом, які викликають кашель і свербіж.

•  контактна викликає почервоніння і запалення ділянки шкіри, яку викликали укуси кліщів.

• харчова – потрапляння кліщів в шлунок можуть викликати деякі захворювання.

З цих причин алергія на пилового кліща досить небезпечне явище, з яким необхідно боротися.

Встановлено виражену сезонну динаміку виявлення кліщів в домашньому пилу. У сухих будинках, особливо при наявності парового опалення, яке створює підвищену сухість у квартирах, алергенних кліщів або зовсім немає, або значно менше, ніж у будинках з високою вологістю. З цієї ж причини спостерігається підйом чисельності кліщів весною, восени та на початку зими. На цей час припадає і підйом чисельності атопічних (нехарактерних) форм респіраторних захворювань людей.

В листопаді 2016 року фахівцями паразитологічної лабораторії ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України» в порядку моніторингу проведені лабораторні дослідження на наявність алергенних кліщів в побутовому пилу, відібраного в дитячих навчальних закладах закритого типу м. Олександрії та району. Так, за результатами проведених досліджень, з 50 зразків побутового пилу, в 29 зразках (58,0%) виявлено алергенні кліщі.

У житлових приміщеннях улюблені місця проживання кліщів – ліжко людини та м’які меблі. Далі кліщі можуть розселятися по всій квартирі і виявлятися в значній кількості на натільній білизні, одязі, домашньому взутті з ворсистою підкладкою. Найбільш сприятливими умовами для розвитку кліщів є висока вологість – 80% і більше, температура 20-30 градусів, тобто такі, які має мікроклімат ліжка (протягом шести годин відпочинку на ньому людини з температурою тіла до 37 градусів).

Комфортні умови для розвитку кліщів створюються в пусі, пір’ї та ваті, котрі добре всмоктують вологу і зберігають тепло. При перетрушуванні постільних речей в повітря підіймається маса мертвих кліщів, їх фрагментів і екскрементів. При потраплянні їх в дихальні шляхи і травний тракт, ці складові пилу чинять навіть більший алергічний вплив на людину, ніж живі кліщі. Тому, як засіб боротьби з ними, рекомендовано щоденне прибирання пилососом постільних речей, м’яких меблів. Ефективним є піддавання подушок та перин впливу низьких та високих температур, прямих сонячних променів з наступним вибиванням речей.

У жилих приміщеннях людей, що страждають на алергози, постільні речі, які вироблені з пір’я, вати та пуху доцільно замінити на речі із синтетичних матеріалів. Домашнє взуття з ворсистою підкладкою 1 раз на місяць можна обробляти парами оцтової есенції, попередньо помістивши його у поліетиленовий пакет.

Миття підлоги проводять солоною водою (100 г солі на 1 л води). Хімічні засоби у боротьбі з кліщами домового пилу не використовуються, а головний засіб боротьби з ними – це боротьба з підвищеною вологістю у приміщеннях.

Дослідження пилу на наявність у ньому алергенних кліщів проводиться фахівцями ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України» (контактний телефон: 022-33-23-46).

Помічник лікаря-епідеміолога Олександрійського міськміжрайонного відділу ДУ «Кіровоградський ОЛЦ МОЗ України» Ольга  Бойко