Олександрійська об’єднана громада 3.0: політична реанімація, перевибори і спекотний осінній ужинок

Олександрійська міська влада розвернула курс свого корабля у протилежний бік та розвернула його так, що з верхніх палуб стали сипатись пасажири. Різкий поворот подій, вірогідно, спровокує спекотну політичну осінь. Мер почав діяти, неначе він дійсно бажає об’єднаної громади. А навколо реанімуються одні політичні проекти і згасають інші. Але те, що за дверима можуть бути кардинальні зміни, в тому числі не тільки у владі, але й в житті кожного жителі міста та більшої частини жителів району, сумнівів вже немає.

Травневий жарт чи…

Для початку декілька новин, які можна було б сприйняти за невдалий першоквітневий жарт, якби на вулиці вже не був травень. Але міський голова Степан Цапюк, який ще декілька місяців тому дуже жорстко висловлювався за те, щоб ніяким чином не об’єднуватись у нову громаду із селами та селищами району і не проводити позачергових виборів, робить 5 травня несподівану заяву. Більше того, він підкріплює її того ж дня розпорядженням за власним підписом. Якщо сформулювати позицію мера коротко, то вона вцілому така: на мене тиснуть обставини і я ухвалив рішення піти на перевибори, які можна провести тільки під час об’єднання громади.

Проте цікавий не стільки сам текст заяви, скільки те, як вона оголошувалась та які події відбулись напередодні. Перша важлива частина заяви полягає у тому, що мер чомусь вважає себе ініціатором реформування громади і говорить відкритим текстом: «Я даю добро на объединение. Я добро даю на выборы пойти всем и міському голові, и депутатам городского совета. И единственный выход чтобы пойти на выборы это объединение – другого пути нет».

Вже стало потребою перевіряти слова мера та співставляти їх з реаліями законодавства і на достовірність, бо неодноразово було доведено нещирість і неправдивість тверджень міського очільника. Перевіривши цього разу повідомлення мера, ми виявили, що частково мер відверто маніпулював, а частково сказав правду.

Неприватне питання

Якщо уважно прочитати будь-які законодавчі документи щодо повноважень міського голови, то там немає жодної згадки про особисте «добро» мера на початок створення громади. Для цього треба «добро» депутатів міської ради у формі рішення. Одноосібні розпорядження чи вислови С.Цапюка в цьому випадку не мають ніякого юридичного значення.

Для створення об’єднаної громади необхідно всім сільським і селищним радам та міській раді ухвалити рішення про добровільне входження у об’єднану громаду.

Коли остання з рад, яка запланована до об’єднання, ухвалює таке рішення, громада юридично створюється. Це нескладно зрозуміти із тексту законів і з численних роз’яснень на цю тему державних та громадських експертів. Тому С. Цапюк переоцінює свої сили, бо не може собою підміняти депутатів, яких він, до речі, схоже навіть не спитав, перед тим, як робити гучну заяву.

Точка зору лідерів

Журналісти видання опитали очільників політичних сил міста, які представлені у міській раді і виявилось, що для більшості з них – це новина, про яку вони дізнались не в стінах міськради, а завдяки журналістам. Більше того, різні політичні сили по-різному оцінюють шанси на те, що взагалі таке рішення мера буде реалізоване.

Голова депутатської фракції «Солідарність» Андрій Коломійцев: «Якщо громада підтримує таку ідею, ми, звісно, підемо на вибори. Ми чесно пропрацювали цей час, коли отримали мандат депутатів міської ради, наскільки мали можливостей. Звісно, не на всі 100%, адже до наших ініціатив мер і його прихильники не завжди прислухались. Ідучи на перевибори, ми готові взяти у них участь і створити міцне політичне об’єднання для того, щоб створити належні умови життя для всіх, кого об’єднуватиме оновлена олександрійська громада».

Представник фракції Радикальної партії Олега Ляшка Сергій Гриценко: «Так, підтримуємо, перезавантаження влади потрібне. Ми з депутатами переговорили з цього питання, обласна організація теж підтримує. І це питання перевиборів назріло».

Голова депутатської фракції «Об’єднання «САМОПОМІЧ» Михайло Матвієнко: «Ми з самого початку розуміли, що ця рада буде працювати близько двох років, тому слова міського голови про необхідність перевиборів у зв’язку із об’єднанням виглядають логічно. Але важливо знати думку жителів інших громад, які мають об’єднатися із міською громадою. Наша політична сила, звісно, буде не проти почати такий процес об’єднання, і ми готові до виборів. Інша справа, підкреслюю, щоб це відбувалось у законодавчому полі, щоб виконувались усі необхідні процедури».

Голова міської організації партії «УКРОП» Олександр Давидов: «Актив Олександрійського осередку «УКРОПу» підтримує ідею перезавантаження влади та виборів. Зазначений процес та оновлення депутатського корпусу надасть активності в життя міської ради».

Представник депутатів від партії «Сила людей» Володимир Дожджаник: «Ми за будь-яке адекватне рішення. Якщо громаді так зручно, якщо людям так краще, то чому не зробити такий крок. Але треба людям роз’яснити чому так вважає міський голова. Зміни будуть на краще. Ми підтримуємо цю позицію міського голови. Щодо перезавантаження, то вважаю, що це більше стосується центральної влади, яка не справляється із всіма завданнями. Щодо об’єднання із іншими громадами району, то ми не бачимо позитиву у тому, що місто може бути об’єднане із 44 селами району».

Голова депутатської фракції партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Євген Алмімов: «До цих пір немає об’єктивного економічного обґрунтування об’єднання громад за тим перспективним планом, який запропонувала обласна адміністрація і затвердила обласна рада. Олександрія – дотаційне місто, і є велике питання щодо доцільності об’єднання із іншими громадами. В місті проводились громадські слухання, які не підтвердили бажання людей об’єднуватись. Саме тому ми схиляємось до думки громадських слухань. Якщо ж буде проведена роз’яснювальна кампанія і люди переконаються у тому, що це потрібно, якщо буде прийнято таке рішення після громадського обговорення, то ми, звісно, виконаємо волю людей. Буде прийнято рішення про об’єднання громад, то будуть і перевибори, і ми, відповідно, будемо брати у них участь».

Позиція фракції «Опозиційного блоку» поки що невідома, але сподіваємось незабаром ми зможемо і її висвітлити.

Можна простіше

Таким чином, політики майже готові до старту (за деякими виключеннями) нового виборчого політичного процесу. Але зверніть увагу: мер у своєму твердженні пов’язує повторні вибори і створення нової об’єднаної громади. Це – недостовірна інформація, бо законодавство передбачає великий спектр імовірних рішень щодо початку повторного виборчого процесу без об’єднавчих рішень.

Об’єднання громад і повторні вибори міського голови чи депутатів ради – це не взаємозалежні речі. Якщо мер захоче і побачить підстави піти на політичну та реальну пенсію, він може зробити це особисто і без будь-яких пояснень. Для того, щоб провести позачергові вибори і розпустити міську раду, звільнити мера з посади, не треба об’єднання громад. Для цього достатньо написати меру заяву за власним бажанням або депутатам скласти свої повноваження. Тоді мера доведеться переобирати, як і депутатів. Тому С.Цапюк тут відверто маніпулює, намагається просунути ідею, що повторні вибори можуть відбуватись тільки разом із об’єднанням. Але навіщо? Якщо такої потреби немає, то чому так терміново виголошувати ці слова і стимулювати процес перевиборів? Тут можуть бути приховані мотиви. Імовірно, мер розраховує вирішити свої приватні політичні інтереси під прикриттям тези об’єднання громад і зробити красивий політичний жест, мовляв мене образили, пожалійте мене, виберіть ще раз! Ці жалісливі нотки, стомлений вираз обличчя і інші жести, що виказували стурбованість, помітні неозброєним оком. Мер – досить емоційна людина і свої емоції він приховувати не навчився. Тому це все може вказувати на певну стресовість ситуації, і саме тому і на різкість заяви.

Все почалось ще 11 квітня?

Але за фасадною риторикою є і риторика інша, прихована. Навіщо мер почав розкручувати механізм перевиборів? Це, мабуть, найскладніше питання, відповідь на яке дати остаточно сьогодні ніхто не зможе, крім найближчого оточення. Але є декілька фактів, які можуть вказувати на те, що історія із перевиборами почалась значно раніше і не з травневої заяви мера, а з розпорядження про звільнення заступника міського голови Геннадія Лоцмана, яке було підписано 11 квітня.

Саме тоді ми ставили питання про те, що одномоментне і не мотивоване нічим, крім загальних фраз і, мовляв, особистого бажання, звільнення заступника мера має якийсь прихований зміст. Коли ж з’явилась інформація про те, що Г.Лоцман, одна з довірених осіб мера, почав активно перейматись діяльністю місцевого осередку «Опозиційного блоку», стало зрозумілим – це пряма підготовка до виборчої кампанії. Але якої? Чутки про позачергові парламентські вибори є досить активними, але рішення ніякого немає, як і консенсусу з цього питання всіх дієвих політичних осіб. Тож виходить, що політична діяльність одного з найближчих до мера людей була спрямована на позачергові місцеві вибори? Підтвердження цієї тези з’явилось саме тоді, коли мер оприлюднив свої наміри. І, схоже, до цього його дійсно підштовхнуло те, що проти розповсюдження відверто провокаційних закликів у тексті листівок «опоблоківців» виступила громадськість. Цих громадських активістів ніяк не можна долучити до залежних ні фінансово, ні за інтересами, з нинішньою центральною владою. Це – реальна позиція людей, які або є ветеранами АТО, або волонтерами, або просто людьми з активною громадською позицією. Палатки «опоблоківців» опинились буквально під перехресним вогнем критики, а агітатори перетворились на людей, навколо яких бурхливе море невдоволення. Таким чином мер та його штабісти могли занепокоїтись – якщо не зараз почати виборчу кампанію, то до осені, до імовірних (і не дуже реальних) парламентських виборів, можна і не дочекатись – контрагітація стане ефективною і доведеться згорнути свої стяги і отримати ще більш болючу, ніж раніше, поразку. Крок на випередження – заява мера, яка можливо і планувалась, однак не в цей день і не за цих обставин.

Таємна пропозиція?

Фактично виходить, що мер повністю перейшов на сторону прихильників об’єднання громади і буквально виконує крок за кроком, із шаленою швидкістю, дії, необхідні для створення нової громади, проти чого він буквально декілька днів тому категорично виступав. Ось що ініціює мер своїм розпорядженням.

До 19 травня (тобто буквально за тиждень, якщо відкинути вихідні і святкові дні) створити міську робочу групу з представників депутатського корпусу, виконавчих органів Олександрійської міської ради та громадських організацій. Міській робочій групі розпочати громадське обговорення з проведенням громадських слухань з питання об’єднавчого процесу. Але й це не все, бо у самому тексті розпорядження мер написав буквально наступне: «За наслідками громадського обговорення, внести на розгляд Олександрійської міської ради питання:

«Про надання згоди на добровільне об’єднання Олександрійської міської територіальної громади з Головківською, Андріївською, Ізмайлівською, Приютівською, Комінтернівською, Бандурівською, Войнівською, Косівською, Костянтинівською, Лікарівською, Недогарківською, Протопопівською територіальними громадами»;

«Про надання згоди на добровільне об’єднання Олександрійської міської територіальної громади з Звенигородською, Пантаївською та Олександрійською територіальними громадами»;

 «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Олександрійської міської ради від 24.11.2016 р. № 193 «Про відмову в наданні згоди на добровільне об’єднання Олександрійської міської територіальної громади з Головківською, Андріївською, Ізмайлівською, Приютівською, Комінтернівською, Бандурівською, Войнівською, Косівською, Костянтинівською, Лікарівською, Недогарківською, Протопопівською територіальними громадами».

Вас нічого не дивує? Ну наприклад те, що це прямо суперечить логіці подій: громадських слухань ще не було, а проекти рішень вже підготували і навіть вказали, що треба зробити і який вони матимуть зміст. Тобто мер, схоже, реально визначився із тим, що він йде на перевибори, не дивлячись на численні ризики, і в нього є якісь переконання щодо цього.

Вершечок айсбергу

Повертаючись до питання звільнення заступника міського голови Г.Лоцмана, можемо зазначити, що це була вимушена помилка – вершечок айсбергу підготовчого політичного процесу засвітився. Дійсно, інші фігури можна переставляти і готувати майже непомітно, але топ-посада заступника мера занадто публічна, його не можна весь час десь приховувати чи говорити, що він у вічній відпустці. Саме тому тут довелось говорити відкрито про кадрове рішення. Частково масованою підготовкою до майбутніх перевиборів стало і те, що на місцевому телеканалі та у Інтернеті з’явились віртуальні розлогі відеозвіти мера про свою діяльність. Ці багатохвилинні ролики періодично і досить активно транслюються і поширюються, хоча ефективність цього піару є сумнівна. Міська комунальна газета публікує величезні опуси із малюнками про діяльність мерії. Кількість випущених кольорових опусів, які можна буде використовувати потім у якості агіток, навряд чи хтось рахував, а вона може бути захмарною. Активність мера на різних рівнях і навіть спроба вийти на рівень загальноукраїнський, щодо скандалу із міністром охорони здоров’я, протистояння із обласною владою і погроза написати «страшні» чолобитні листи до Президента – це теж складові заздалегідь запланованої політичної гри?

Хитка ситуація і тяжкий злочин

У своєму зверненні мер, імовірно невипадково (як і ті, хто формував відео для перегляду на офіційному сайті) згадав депутата міськради та заступника голови Кіровоградської обласної держадміністрації Андрія Коломійцева, історію із шкільними «кочегарками»-котельними, і знову говорив про таких-сяких журналістів, через яких йому немає спокою і це завдає йому певного дискомфорту. Це можуть теж бути важливі подразники і стимули до початку виборчої кампанії.

Знову мер вів мову і про виборчу комісію, яка теж сяка-така і яку треба обов’язково змінити, навіть шляхом збору підписів (дуже екстравагантний і недієвий спосіб). Але тепер мер і словом не згадує про двох депутатів, яких за народною ініціативою відкликають жителі громади і проти чого активно він виступав, бо саме ці перебіжчики входять у хитку більшість мера. Тепер С.Цапюк наголошує про інше. Він почав стверджувати, що виборча комісія… сфальсифікувала вибори. Аргументованість такої заяви виглядає відвертим політичним піаром, бо чому ж тоді мер не оскаржував рішення комісії раніше і не робив таких заяв? Чому він погодився із результатом, який, власне, і надав йому черговий раз статус міського голови? Імовірно тому, що тоді у цьому не було політичної доцільності і мер був упевнений, що він володіє ситуацією і до нього прийдуть, як до переможця, домовлятись. Домовленостей не вийшло, більшість хитка і може незабаром втратити ще двох депутатів. А навколо – кримінальні справи, в яких вже згадується і сам мер. До речі, це досить серйозна штука, бо учасники блокування роботи міської виборчої комісії можуть стати обвинуваченими у скоєнні злочину за частиною 4 статті 157 Кримінального кодексу України. А тут ще декілька судів щодо котелень-кочегарок.

А тут ще й неприємності на інших напрямках. І можливо саме таку ситуацію намагався передати мер, коли говорить у зверненні: «Ситуация расшатывается. И она, я уверен, может быть неконтролируемая». Дійсно, мер поступово, але впевнено, завдяки своїм діям починає втрачати контроль за ситуацією. І його поразка цього разу може дуже дорого коштувати. Спитаєте чому? Для того, щоб стало зрозумілим, наскільки суворим може бути покарання для мера і його заступників та депутатів міськради, що намагалися двічі зірвати засідання виборчої комісії, процитуємо статтю ККУ, за якою йде кримінальне провадження: «Втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років». Тобто мер та його помічники можуть потрапити за грати і на досить серйозний термін. Звідти повернутися у політичне життя у С.Цапюка практично немає шансів.

Не можна виключати імовірність того, що мер не бачить особливих перспектив у юридичній тяганині із правоохоронцями, бо навіть він сам погрожував членам виборчої комісії і тиснув на них. Це зафіксовано навіть тим відео, яке викладено на сайті міськради. Всі інші погані історії теж можуть мати наслідки. Скандал із журналістами через власну необережність і емоційність тільки розгортається. Але справжньою причиною всієї історії із несподіваною заявою може бути інше.

Фантастична версія із практичним прикладом

Ця версія може здаватись фантастичною, проте спробуйте прочитати її до кінця і вже тоді робити висновки. Імовірно, мер вже не сподівається на перемогу і не хоче обіймати посаду голови нової громади. Він міг підготувати майданчик і завдяки імовірній парламентській кампанії, просто піти на недоторканне місце у парламент, спираючись на рейтинг «Опозиційного блоку». який хоча і не зростає, але має певні показники по всій Україні і, в тому числі, в Олександрії. Очищаючи себе від виконкомівської «команди», фактично полишаючи її сам на сам, він може порятувати ситуацію особисто для себе і на певний час відійти від місцевої політики. Але не надовго, щоб потім спробувати повернутися на інших позиціях. За декілька років кардинально змінити ситуацію в місті навряд чи вдасться, а мер буде тиснути на ностальгію, з висоти якої життя вчора завжди залишає світлі і хороші моменти, а не темні та погані. Цю комбінацію С.Цапюк вже використовував свого часу. Він програв вибори мера тоді, коли ситуація була неоднозначною і коли виборчий штаб С.Цапюка і пальцем не поворухнув, щоб захистити результати виборів під час змагання на цю посаду із О.Скічком. Спроби затягнути підрахунок голосів на деяких великих дільницях були, і саме неврахування результатів виборів по них могли стати підставою повторних виборів. Невідомо кого б обрали більшістю на повторному голосуванні, але тоді все стало на свої місця досить швидко. С.Цапюк спокійнісінько зібрав речі та й поїхав з приміщення виконкому. Близьке ж коло його помічників не спрацювалось із новими представниками влади і вертикаль виконкому розлетілась на друзки. Тому постраждала більшість політично призначених посадовців. Чому так? Уявіть, що в один день диктатор заявляє, мовляв, він стомився і хоче піти вирощувати квіточки. Чи так просто його відпустять з посади ті, хто має певне відношення до темних справ? Звісно, що ні. Але якщо мер просто програє вибори, то що з нього спитати? Так вийшло, доля така! І С.Цапюк спокійно буде собі подорожувати країнами, насолоджуватись сімейним життям і споглядати за віконечком – чи не час знову повертатись у політику.

Ставка більше ніж життя

Є і інша версія. Мер може розраховувати на особисту харизму і спробувати позмагатись за голоси виборців під час нової кампанії та перемогти і цього разу. Проте саме тут може бути чималий прорахунок штабістів та радників мера. Перша проблема буде у тому, що за законодавством, в разі наявності у новостворюваній громаді не менше 90 тисяч виборців, вибори голови громади відбуваються у два тури, бо кандидат має отримати абсолютну більшість голосів виборців. Чи вигідно це меру? Звісно ні, бо під час другого туру, де вже не буде технічних кандидатів і буде змагання двох кандидатур, наприклад Степана Цапюка та Андрія Коломійцева, останній може здобути перемогу. Крім того, за посадами, очільники сіл і селищ входитимуть до складу виконкому нової громади. Чи має у цьому випадку мер більшість? Звісно, що ні. До того ж, чимало партій просто не зможуть підтримати мера в цій кампанії. Та ж «Сила людей» показала мізерні результати в районі. І не дивно – це партійна структура, яка відома у великих містах. Тому такі вибори для них – політичне самогубство. А ось, наприклад, «Самопоміч» має певну підтримку у регіонах і тому, навпаки, буде намагатись активно проводити кампанію і заручитись сильною підтримкою на місцях. Те саме можна сказати і про «Солідарність» та багато інших політичних сил, що представлені у нинішній міськраді. Взагалі не потрібні вибори, мабуть, міській «Бавтьківщині», яка може втратити якщо не все, то дуже багато, принаймні посаду секретаря ради. І цього разу карт-бланш після виборів не спрацює, бо відвертий перехід на бік мера у складну хвилину очільника «бютівців», забути буде дуже складно.

До речі, мер імовірно не дуже точно розуміє політичні сили міста, бо він запевняє, що політики не готові йти на вибори: «Многие политические силы, которые представлены в городском совете они на выборы эти идти не хотят. Потому что прекрасно понимают их не будет в новом составе депутатском». Але, як ми знаємо, політики так ситуацію не оцінюють. Навпаки, вони в більшості своїй готові почати нову кампанію, що може дати шанс покращити їм результати. Якщо мер не зовсім знає політичні реалії, то, можливо, і дійсно він сподівається просто останній раз привернути до себе увагу та спровокувати новий політичний процес, який перетворить його у останнього Олександрійського міського голову. Питання тільки у тому, хто буде першим головою Олександрійської міської об’єднаної громади.

Віктор Голобородько