Де взяти гроші на утеплення житла та навіщо економити електроенергію?

Енергоефективність – одна з основних програм допомоги Європейського Союзу Україні. Навіщо економити електроенергію? Які програми фінансової допомоги пропонує держава українцям задля заходів з енергозбереження – про все це говорили за круглим столом 27 жовтня в приміщені Олександрійської міської ради.

Круглий стіл на тему «Можливості для енергоефективності в Олександрії» організувала інформаційна кампанія «Сильніші разом». Серед спікерів були гості з-за меж нашої області. Це  представники Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, з Представництва Європейського Союзу, Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Також на захід були запрошені представники місцевої влади, керівники ОСББ та журналісти.

Допомога від ЄС

Європейський Союз фінансово підтримує Україну у різних реформах. За словами Сергія Ладного з Представництва ЄС в Україні, на сьогодні ключовими секторами з боку підтримки ЄС України є реформа державного управління, реформа державної служби, боротьба з корупцією, а також енергоефективність. Сергій Ладний говорить, що акцент ставиться на енергоефективності населення. Бо, якщо бізнес сам може вкласти гроші в енергоефективність, то населення більш вразливе в цьому плані і саме людям потрібна фінансова допомога від Європейського Союзу, аби вони змогли скоротити кількість споживання електроенергії та зекономити гроші.

Також, за словами Сергія Ладного – координатора сектору «Муніципальна інфраструктура, енергозбереження, ІМС (Інвестиційний механізм сусідства)», планується створити Національний фонд з енергоефективності: «Ми співпрацюємо з Міністерством регіонального розвитку та Урядом Німеччини над створенням Національного фонду з енергоефективності. І готові будемо внести в цей фонд від 80 до 100 мільйонів євро. Він буде призначений для фінансування, як індивідуальних домогосподарств, так  і багатоквартирних житлових будинків для проведення, як пріоритетних заходів з термомодернізації, так і комплексної термомодернізації. За умови, що буде також залучення інших ресурсів, як з боку самих отримувачів цих грантів, наприклад ОСББ, так і з боку інших державних програм та інших донорів».

Зараз, за словами Сергія Ладного, розроблена концепція цього Фонду, вона опублікована на веб-сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

«Тепло» в кредит

За круглим столом говорили про можливості кредитів на енергоефективні заходи для ОСББ та окремих жителів багатоповерхівок чи приватного сектору. Наголошували на тому, що в  Україні вже діють кілька програм, націлених на фінансову допомогу для заходів з енергозбереження.

Любов Акуленко, керівник інформаційної кампанії «Сильніші разом», говорить, що в Україні є програма IQ energy, до роботи якої залучені різні міжнародні донори. Сюди можуть звертатися за кредитами на заходи з енергоефективності і ОСББ, і приватні особи. Також, за її словами, досить активно працює Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, вони вже близько двох років надають кредити.

Костянтин Гура, в.о. директора ВП ДП «Центр зелених інвестицій», говорить, що у його розумінні енергоефективність – це скорочення споживання енергоресурсів, при тому, що життя залишається комфортним. Найбільшим споживачем електроенергії є населення. Це 50% від загального енергоспоживання. Тому людям варто економити електроенергію.

Зрозуміло, що на заходи з енерго- збереження потрібні чималі гроші, саме тому держава пропонує програму «Теплі кредити».

Механізм програми простий. Кожен домовласник або ОСББ може взяти кредит на енергоефективні заходи в одному з трьох банків: «Ощадбанк», «Укргазбанк», «Укрексімбанк». Після чого держава відшкодовує від 20% до 40% від тіла кредиту. Програма «Теплі кредити» працює з кінця 2014 року. І, за словами Костянтина, в перший місяць роботи програми було видано менше 100 кредитів, а станом на травень, червень, липень – в день видавалося більше 200 кредитів. За його словами, вже 180 тисяч українських сімей скористалися програмою «Теплі кредити». Для порівняння, якщо припустити, що в кожній з цих родин живе по троє людей, то це ціле місто обласного значення.

За словами Костянтина, є багато успішних прикладів, коли ОСББ брали кредити на комплексну термомодернізацію. Ці приклади є по всій Україні, майже в усіх областях.

Але про Олександрію мова не йде. Жодне з 39 олександрійських ОСББ не взяло кредит на заходи з утеплення будинку чи заходи з енергозбереження.

Офіційна позиція

За круглим столом представник влади Олександрії розповів про ті заходи, які влада вживає, аби заощадити використання теплової та електричної енергії. Геннадій Лоцман, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, розповів, що за останні роки була здійснена реконструкція трьох існуючих котелень в селищі Олександрійському, а також була проведена заміна  більше одного кілометра теплових мереж. Він зазначив, що це крапля в морі, але це тільки початок для того, щоб ефективно використовувати теплову енергію. Також він розповів, що за допомогою співфінансування з місцевого та державного бюджету, а також за допомогою інвестицій вдалося збудувати блочно-модульні котельні для кількох навчальних закладів Олександрії. Також, за словами Геннадія Лоцмана, для стимулювання людей створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків місцева вдала запровадила програму відшкодування частини кредитів, які створене ОСББ може брати на заходи з енергозбереження. Це до 20% від основної суми тіла кредиту. Але, за словами Геннадія Лоцмана, олександрійські ОСББ не беруть кредити і не користуються цією програмою. Хоча, за словами посадовця, вони не одноразово проводили зібрання для представників ОСББ і розповідали їм про можливості відшкодування витрат на кредит. Такі слова Геннадія Лоцмана викликали дискусію у представників ОСББ, що були присутні на заході з питань енергоефективності в Олександрії.

Досвід олександрійських ОСББ 

Голова правління ОСББ «Арка» Олександр Гончаренко відмітив, що за круглим столом почув багато цікавої інформації стосовно можливостей енергозбереження. До цього важливі дані про проекти він не чув. А дізнатися від місцевої влади майже нічого не можливо, бо, за його словами, стосунки у ОСББ «Арка» з міською владою дуже напружені. Він, як голова ОСББ «Арка», лише один раз був запрошений у міську раду, де пропонувалися кредити на утеплення будинку, але там був представник лише одного банку і умови не дуже сподобались Олександру Гончаренку.

 «Наше ОСББ ми створили в минулому році. На жаль, нас довго реєстрували. У червні ми були створені, а з 1 січня поточного року ми почали працювати. У нас дев’ятиповерховий будинок на 6 під’їздів, 205 квартир, 6 приватизованих нежитлових приміщень. За місяць ми збираємо десь 20 тисяч гривень», – розповів Олександр Гончаренко.

За його словами, пріоритетним при створенні ОСББ було заощадження коштів на енергоносіях, раціональне використання тепла та води.  Розпочали із заходів по збереженню електроенергії.  Олександр Гончаренко підрахував, що за 9 місяців ОСББ знизив використання електроенергії майже на 40% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли будинок обслуговувало комунальне підприємство «Житлогосп». Ця економія стала можливою завдяки низці заходів, які вжили члени ОСББ. Це заміна лампочок на енергозберігаючі та автоматизація ввімкнення і вимкнення освітлення на сходах між поверхами.

Окрім електроенергії, ОСББ «Арка» приділило увагу ефективному використанню і теплової енергії. Олександр Гончаренко говорить, що майже щодня моніторить використання і електричної, і теплової енергії. Аби тепло використовувалось раціональніше і не доводилося платити за обігрів повітря на вулиці, коли вдома холодно, члени ОСББ розпочали роботи із захисту труб у підвалі. Олександр Гончаренко говорить, що труби у підвалі просто були голі. Їх утеплювали своїми силами. Для цього у магазинах, які продають побутову техніку, члени ОСББ за згодою забирали пінопласт. Цей пінопласт у магазинах використовують при пакуванні побутової техніки у коробки. Пінопластом члени ОСББ «Арка» утеплюють мережі у підвалі. Такі заходи дали змогу не лише зробити оселі теплішими, але й зменшити тариф на опалення.

Олександр Гончаренко говорить, що після проведення належних заходів тариф для членів ОСББ «Арка» був найнижчим по місту. Для порівняння голова ОСББ «Арка» взяв квітень місяць. До прикладу, у цьому місяці за квадратний метр у будинку за адресою проспект Соборний, 97 сплачували 13,93; у будинку за адресою проспект Соборний, 95 тариф був 11, 45, а в ОСББ «Арка» – 9,20.

Наприкінці свого виступу за круглим столом Олександр Гончаренко звернувся до Геннадія Лоцмана з проханням більше цікавитись життям ОСББ, адже він ближчий до Уряду, до обласної влади, знає більше про програми, які запроваджуються, і міг би допомогти ОСББ ознайомитися із цими програмами і таким чином посприяти тому, щоб життя ОСББ стало кращим і заощадливішим.

Представниця іншого ОСББ «Три оселі» Любов Мороз говорить, що ОСББ «Три оселі» зареєстрували 5 липня 2016 року і з 1 жовтня вже взяли будинок на баланс. Уточнює, що проблем з реєстрацією та якогось тиску з боку місцевої влади не було, але якоїсь роз’яснювальної роботи і допомоги від влади – теж не було.

Мешканці відстежили куди витрачаються їх гроші і з’ясували, що велика сума витрачається на вивезення сміття. Для того, аби його кількість зменшити і частину відправляти на переробку,  були встановлені роздільні контейнери для сортування сміття. А також виявилося, що значні кошти витрачаються на електроенергію, це ліфт і освітлення під’їзду. З метою економії були замінені лампочки та встановлені датчики день-ніч. Нагальною проблемою став стан комунікацій, які знаходяться у підвальному приміщенні будинку.

Про програму «Теплі кредити» Любов Мороз чула і навіть консультувалася з фахівцями, вони вираховували скільки потрібно грошей взяти у кредит, аби встановити тепловий пункт. Перший місяць потрібно було б сплатити на 144 квартири близько 3600 грн і кожен наступний місяць близько 1600 грн протягом 5 років. Це було б реально, але у будинку близько 80% жителів отримують субсидії і вони не сплачують за тепло своїми грошима, за них це робить держава. Виходить, що на сьогодні людям не вигідно вкладати гроші в модернізацію теплової мережі будинку.

Варто налагодити діалог

Напружену ситуацію, що склалася в Олександрії між представниками влади та членами ОСББ, помітила Юлія Чеберяк, аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА. «Ситуація, як на мене, у місті є не дуже простою у тому сенсі, що є недовіра людей до влади, яка складалася протягом багатьох років. Люди не прагнуть об’єднуватися в ОСББ, але їм, напевно, на достатньому рівні не пояснили, що саме створивши ОСББ, вони зможуть взяти ці «Теплі кредити» в держави. Бо більше, на даному етапі, для багатоквартирних будинків не передбачено іншої державної підтримки в заходах з енергозбереження. Тож, як на мене, в Олександрії недостатня робота місцевої влади щодо роз’яснення населенню в чому є переваги ОСББ», – зазначила Юлія Чеберяк. Тому, на думку Юлії, місцева вдала повинна активніше проводити просвітницьку роботу, щоб люди створювали ОСББ та не боялися брати кредити на заходи з енергозбереження.

За круглим столом говорили й про те, що в Україні прийнятий національний план дій з енергоефективності. Основна мета цього плану – це скоротити споживання електроенергії на 9% до 2020 року. І це цілком реально, але потрібно, аби не тільки держава працювала в цьому напрямку, але й кожен громадянин свідомо ставився до економії електроенергії і вживав посильні заходи з енергозбереження.

Обговорення можливостей для енергоефективності в Олександрії тривало більше двох годин. Учасники заходу обмінялися контактами для подальшої співпраці.

Катерина Карпенко