Семен Піщевич Вічний спочинок на кладовищі еліти імперії

(Продовження, початок тут)

 «Близький приятель ґуберніяльного старости Піщевича, а особливо помічника його К.?Сосновського, з яким він був на «ти» бухгалтер земської управи К.?Букініч уже одверто говорив, що настає час, коли «вам Українцам, пакажут «кузькину мать», вєдь гетман уже гатовіт паход на Маскву для возстановлєнія Рассії»… навіть старий А.?Грабенко, секретар губерніальної управи і бувший її голова не раз говорив мені що вже приготовився кінчати дні свого старого життя у «гетьманській санаторії для українських національних діячів»… Австрійська армія, що стояла на Херсонщині, розкладалась на очах і було ясно видно, що вона повстанцям опру не дасть. Але стояла… ще грізна німецька армія з якою справитись неорганізованому повстанню на ширшу скалю не можна було». [18, с. 1].

Про стан справ у 1918 році говорить у своєму листі до начальників австрійсько-угорського військового командування і сам С.?Піщевич: «З повітів Херсонської губернії мені повідомляють, що австрійські підрозділи, які відряджені на допомогу хлібним бюро і уповноваженим міністра продовольства, зовсім самостійно проводять реквізицію хліба, сіна, соломи, коней, волів, скотини і ін.

У Єлисаветграді і Празі (імовірно?—??Новій Празі?—??містечку Олександрійського повіту?—??авт.), австрійські війська ввели таксу на всі предмети першої необхідності і на підставі цієї такси забрали для своїх солдат всі товари, наслідком чого буде зникнення з ринку всіх предметів першої необхідності» [14, с. 111]. У своїх офіційних «справозданнях» Піщевич дає нищівну характеристику окупаційній владі: «Населення.. роздратоване діями австро-угорських військ, які вдаються до реквізиції хліба та інших продуктів… Поряд з цим (застосовують) репресії навіть із незначних підстав. Населення чекає захисту від української влади…». [3, с. 211]

Ще одним цікавим документом є спогади екс-офіцера російської армії, в яких він стверджує, що під час панування на Україні денікінської диктатури, С.?Піщевич отримав посаду «начальника губернії». Серед перших наказів?—??затвердження керівників повітів і формування канцелярій та повітової охорони [20, с. 124–125].

Вічний спочинок на кладовищі еліти імперії

Яким чином далі склалась доля С.?Піщевича, розповідає видання, яке фіксує поховання на відомому емігрантському кладовищі Сент-Женвєв-де-Буа родини Піщевичів. Завдяки запису на могильні плиті знаємо, що дружина С.?Піщевича померла у квітні 1941 року. Семен Піщевич пережив не тільки нацистську окупацію, але й дочекався визволення від нацистів?—??він пішов у вічність 14 грудня 1945 року. Поруч захована донька Піщевичів?—??Валентина, яка прожила 23 роки і померла у 1935 році. Є непевні свідчення про існування сина Піщевича?—??Георгія, який мав військову кар’єру і брав участь у Першій світовій війні та загинув 1918 року. Проте певність джерела викликає сумніви, хоча чимало обставин збігається, а одразу декілька джерел згадує про наявність двох дітей, але не уточнює їх імена.

У рідній для Піщевичів Олександрії провулок Софії Тарнапольської перейменовано під час декомунізаційних процесів, на провулок Родини Пищевичів. Колишній будинок С.?Піщевича, розташований у Старому Місті, відбудовано до первісного вигляду, а комерційний об’єкт, який працює нині за цією адресою має історичну назву?—??«Дом Пищевича».

Загалом можна зазначити, що С.?Піщевич був яскравим представником земського руху, активним і цілеспрямованим політиком. Разом з тим він явно не намагався брати участь у виключно політичній діяльності, яка була для нього засобом гарантування сталих соціальних відносин, збереження права на приватну власність на землю, забезпечення елементарних прав і свобод громадян. Не можна оминути протиріччя у діяльності С.?Піщевича, який одночасно підтримував Центральну раду, але потім став одним із провідних очільників Гетьманату, які намагались побудувати українську модель «хліборобської монархії» на терені Центру і Півдня України.

Джерела та література

1. Александрийское уездное земское собрание, L очередной майской сессии 1914 года. Доклады управы, журналы заседаний, протоколы сметно-ревизионной комиссии.?—??Александрия: типография Райхельсона, 1914.?—??С. 12–13, 58–59, 91–92

2. Анатолій Кохан. Лікар, краєзнавець, журналіст: книги, поезія, статті, біографічні матеріали / упоряд. В.?В.?Голобородько.?—??Олександрія, 2015.?—??С. 480.

3. Архів Української Народної Республіки. Міністерство внутрішніх справ. Справоздання губерніяльних старост і комісарів (1918–1920) / Упоряд. В.?Кавунник.?—??Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.?С.?Грушевського, 2017.?—??С. 176–224

4. Босько?В.?М.?Історичний календар Кіровоградщини на 2018 рік. Люди. Події. Факти / В.?М.?Босько.?—??Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2017.?—??С. 45–46

5. Винар?Л., Вісти Української Центральної Ради з 1917 року// Український історик: журнал Українського історичного товариства.?— 1978.?— 1–3 (57–59) .?—??С. 149.

6. Вісти з української Центральної Ради у Києві// Український історик: журнал Українського історичного товариства.?— 1979.?— 1–4 (61–64) .?—??С. 143

7. Вісти з української Центральної Ради у Києві// Український історик: журнал Українського історичного товариства.?— 1981.?— 1–4 (69–72) .?—??С. 187

8. Вісти з української Центральної Ради у Києві// Український історик: журнал Українського історичного товариства.?— 1986.?— 3–4 (91–92) .?—??С. 121

9. Гайда?Ф.?А., Механизм власти временного правительства (март-апрель 1917?г.) // Отечественная история.?— 2001.?— №?2.?—??С. 148

10. Гетман?П.?П.?Скоропадский. Украина на переломе. 1918 год: сборник документов / Отв. ред. и отв. сост. О.?К.?Иванцова; сост. Е.?В.?Балушкина, Н.?В.?Григорчук, Е.?И.?Криворучко, К.?Г.?Ляшенко.?—??М.: Политическая энциклопедия, 2014.?—??С. 69–70, 1038

11.Грезин И.?Алфавитный список русских захоронений на кладбище Сент-Женевьев-де-Буа.?—??Париж, 1995.?—??С. 296

12. Державний архів Одеської області. Путівник.?—??Випуск 1: Фонди особового походження / Авт.?—??упорядн. В.?Ф.?Онопрієнко; наук. ред. Л.?Г.?Білоусова.?—??Одеса: Прес-кур?єр, 2012.?—??С. 47

13.Документи до історії боротьби КП(б)У проти гетьмана та інтервентів // Літопис революції.?— 1933.?— №?1–2.?—??С. 56–57.

14. Документы о разгроме германских оккупантов на Украине в 1918 году / под ред. И.?И.?Минца и Е.?Н.?Городецкого.?—??Москва: ОГИЗ: Государственное издательство политической литературы, 1942.?—??С. 111

15. Дорошенко?Д.?Історія України, 1917–1923. В 2-х томах: Документально-наукове видання / Упоряд. К.?Ю.?Галушко.?—??К.: Темпора, 2002.?—??С. 64, 183

16.Жахалова Н. 1918–1920?гг.?—??С.Г Пищевич.?—??Режим доступу: https://alexandriyahistory.blogspot.com/2014/11/1918–1920.html

17. Земельні банки Новоросійського краю (за описами фондів Одеського, Дніпропетровського та Кіровоградського архівів) / авт.?—??упор.: А.?В.?Пивовар, О.?І.?Пєший, К.?В.?Шляховий.?—??К.: Академперіодика, 2010.?—??С. 484

18. Кедровський?В., 1919 рік // Свобода: український дневник.?— 1929.?— 24 червня (ч. 146) .?—??С. 1

19. Любовець?О.?М.?Всеукраїнський союз земельних власників у політичній системі гетьманату П.?Скоропадського / О.?М.?Любовець // Український історичний журнал.?— 2008.?— №?4.?—??С. 62, 66

20. Майбородов?В., С французами // Архив русской революции издаваемый Гессеном.?—??Берлин.?— 1925.?—??XVI.?—??С. 124–125

21. Матвієнко?Т.?О.?Земства України в контексті процесу формування інституту комісарів тимчасового уряду в березні?—??травні 1917 року / Т.?О.?Матвієнко // Історична пам’ять.?— 2010.?—??Вип. 1.?—??С. 98.?—??Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ip_2010_1_9

22. Міністерство військових справ: накази про призначення та увільнення від 24 квітня 1918 року №?109 (по Головному Штабу) // Державний вістник.?— 1918.?— 21 травня.?—??С. 3

23. Міністерство внутрішніх справ: Накази про призначення та увільнення від 8 травня 1918 року №?1 // Державний вістник.?— 1918.?— 31 травня.?—??С. 2

24. Міністерство внутрішніх справ: Накази про призначення та увільнення від 11 травня 1918 року №?10 // Державний вістник.?— 1918.?— 31 травня.?—??С. 3

25. Морозова, О.?М.?Баловень судьбы: генерал Иван Георгиевич Эрдели / О.?М.?Морозова.?—??М.: Российский гуманитарный научный фонд, 2013.?—??С. 33

26. Наказ про усунення від посад повітових комісарів і їх помічників та заміну їх повітовими старостами від 14 травня 1918 року №?12 (по Головному Штабу) // Державний вістник.?— 1918.?— 26 травня.?—??С. 1

27. Накази гетьмана Всієї України від 9 травня 1918 року №?1 // Державний вістник.?— 1918.?— 31 травня.?—??С. 1

28. Накази гетьмана Всієї України від 14 травня 1918 року №?5 // Державний вістник.?— 1918.?— 31 травня.?—??С. 1

29. Накази гетьмана Всієї України від 20 травня 1918 року №?24 // Державний вістник.?— 1918.?— 2 червня.?—??С. 1

30. Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год.?—??Херосон: Губернская типография, издание Губернского Статистического Комитета, 1914.?—??С. 386

31. Рада Міністрів: Правительственне повідомлення // Державний вістник.?— 1918.?— 16 травня.?—??С. 2–3

32. Стенографические отчеты … / Государственная дума. Четвертый созыв. Сессия первая.?—??С.?Петербург: Государственная тип., 1913.?—??Ч. 1: 1912–1913?г.?г. Заседания 1–30 (с 15 ноября 1912?г. по 20 марта 1913?г.).?—??С. 140, 155

33. 4-й созыв Государственной думы: Худож. фототип. альбом с портр. и биогрю..?—??Санкт-Петербург: Ольшанский, 1913.?—??С. 101

34. Члены Государственной думы: (портреты и биографии): Четвертый созыв, 1912–1917?г. / cост. М.?М.?Боиович.?—??Москва: Тип. Т-ва И.?Д.?Сытина, 1913.?—??С. 385.

Віктор Голобородько