Олександрія: замурована влада ховається від прямих відповідей

Вікопомне фото часів революції гідності – Одеська обласна держадміністрація, яка закрита бетонними плитами під якою користувачі інтернет-мереж ставили підпис: замурували себе самі. Схожа ситуація, але з віртуальним замуровуванням відбувається в міській владі.

Закрита влада в Олександрії продовжує вибудовувати навколо себе мури. Міські очільники створюють навколо себе привабливий фасад, але не готові дискутувати, висловлювати критичні думки. Секретар ради та заступник мера, які прийшли як би з «демократичного «фронту» сьогодні демонструють повну закритість, іще більшу, ніж попередники. Вони ховаються за процедурами, тікають від прямих трансляцій і втягнуті у купу юридичних процесів, які продовжуються. Саме такі висновки можна зробити з останніх подій, які розгортаються навколо рішень виконкому та дій міських очільників. Чому так відбувається, а ситуація сповзає у прірву непорозуміння і кризи відносин громадськості та чиновників?

Не вистачило і двох років, щоб згорнути одне з небагатьох надбань з місцевих дій щодо відкритості влади. Мова про онлайн-трансляції.

Щоб зрозуміти як ухвалюють рішення члени виконавчого комітету і що конкретно ухвалено з питань, раніше треба було тупцятись кабінетами влади. Але з 8 грудня 2016 року онлайн-трансляції стали регулярними. Влада пафосно повідомила: «З метою забезпечення прозорості та відкритості роботи органів місцевого самоврядування з 8 грудня 2016 року буде вестися онлайн трансляція засідань виконавчого комітету та інших засідань і депутатських комісій, які проходять у малій залі міської ради. Спостерігати за засіданнями в онлайн режимі можна на офіційному сайті Олександрійської міської ради. Чергове засідання виконкому відбудеться 8 грудня о 9.00 год».

І все б нічого, але потім почались із прозорістю та трансляціями проблеми. Їх тимчасово призупиняли. Казали, що то були технічні причини. Потім відновлювали. А нещодавно взагалі припинили ці трансляції, мотивуючи банальними технічними негараздами.

Після того як чимало городян висловили невдоволення, влада все ж спромоглася відновити показ засідань. Однак вони вже були викладені у мережі інтернет як… відеозапис. Тобто спостерігати без купюр те, що відбувається на засіданні виконкому – хто і як голосує та робить відповідні заяви – неможливо.

Для порівняння: Кабінет Міністрів України більшість своїх засідань, в тому числі і навіть деякі неформальні зустрічі з важливих питань, транслює у відкритому доступі в інтернет. Чому місцеві можновладці бояться прямого ефіру, а Кабмін, де навіть теоретично можуть реально з’являтись секретні документи чи інформація, яка може бути закритою – не боїться? Про це – трохи далі.

Замурування відбувається і у діяльності Олександрійської міської ради, за публічність і відкритість її діяльності має відповідати секретар міської ради Олена Богоявленська. Саме вона отримала нагороду у цьому році у місцевій премії «Олександрієць року» як «громадський лідер року». Абсурдність цієї нагороди та невідповідність практичній діяльності чиновниці підтверджується тим, що відбулось із відкритістю роботи комісій міськради.

Нагадаємо – комісії міської ради – це зібрання депутатів де народні обранці можуть ухвалити чимало важливих рішень. У комісій чимало повноважень, аж до створення нових проектів рішень, відхилення чи навпаки просування ідей з будь-яких питань. Так от, на початку сплеску відповідних «прозорих» заяв, влада пішла на безпрецедентні кроки – почала онлайн-трансляцію засідань постійних комісій міської ради! Уявіть – ви вдома чи на роботі і навіть не треба нікуди бігти і проситись побувати на засіданні, коли розглядаються питання, що стосуються або роботи підприємства або приватних інтересів! Але свято на вулиці тих, хто намагається перетворити місто у територію лояльну до рядових громадян, було не тривалим. Першими під ніж потрапили саме засідання постійних комісій. Остання трансляція датується 25.04.2017. Це було засідання постійної комісії міської ради з питань стратегічного розвитку та планування. Всього на сайті зафіксовано лише 12 таких трансляцій, тобто попрацювала ця «прозорість» лише чотири місяці.

Секретар ради жодної заяви з цього питання не зробила, мовчки «замурувавши» від громадян засідання постійних комісій. Коли таке рішення ухвалювалось та хто його прийняв, невідомо. Проте, на нашу думку, приховування процесу ухвалення рішень для простих олександрійців, позбавляє права виборців знати, чи здатні депутати виконувати свої обіцянки, працювати у рамках закону і виконувати свої повноваження саме так, як декларують людям.

Чому міська влада зробила непопулярний крок і наступила на горло своїм заявам про «прозорість» дворічної давнини? Чому курс на «відкритість» став активно згортатись? Справа звісно не у тому, що так незручно чи можновладцям ліньки підбирати слова перед виборцями. Справа у тому, що може настати конкретна юридична відповідальність за вчинки.

Обмеження у трансляції пояснюються «технічними проблемами». Не виключено, що ці офіційні пояснення є поверховими. Імовірною, справжньою причиною припинення онлайн-трансляцій та обмежень у доступі до брифінгів та прес-конференцій очільників міської ради, є бажання отримати гарантований захист. Справа у тому, що за інформацією одразу двох джерел, які мають безпосереднє відношення до розгляду судових справ та кримінальних проваджень щодо посадовців міської ради, у суді фігурує саме копія записів засідань виконкомів. Таким чином, чиновники, імовірно, «самозадокументували» свої дії.

Але може бути і ще одне пояснення – бажання працювати за лекалами і шаблонами, які зручні і вигідні. Внутрішні суперечності та дискусії намагаються придушити. Ці «терзання» душ чиновників зможуть побачити чи почути тільки ті, хто на засіданні виконкому та спостерігають за процесом від початку і до кінця. Однак кожен доказ можна спробувати скомпрометувати у суді, вказуючи на те, що це, мовляв, вигідний одній із сторін монтаж, а не справжній запис, що показує реальність. Саме тоді всі «гріхи» чиновників та незаконні дії перетворюються у слова на слова. Доказів немає, правопорушення – теж.

Певним підтвердженням цього є нещодавній скандал із заступником міського голови Сергієм Гриценком. Він активно відстоює думку про те, що районні перевізники не мають права підвозити олександрійців по місту та забирати їх із зупинок по території міста. Слова очільника економічного сектору міськвиконкому завершились тим, що він особисто запропонував громадянам, що мають на це бажання, прийти у міську раду, причому сказав, що чекають і на журналістів. Мовляв він на зустрічі розповість і доведе усім, що влада обрала правильну точку зору. Новина була відверто несподіваною. Замість кулуарного тиску на окремих перевізників, мерія як би намагалась відкрити дискусію, спір, в якому мала б бути знайдена істина.

Спочатку було призначено час зустрічі у малій залі виконкому. Потім зустріч перенесли. А потім несподівано з’явилась інформація, що багатослівний заступник мера… замовчав. У свої сторінці в соціальній мережі він став викладати філософські дописи про плинність буття і приватні справи, але перестав коментувати будь-які події, пов’язані із професійною діяльністю. А потім з’явилась офіційна заява мерії, де вказано було на те, що ніяких перемовини і спілкування на цю тему не буде. Аргументувалось це «прозорістю і законністю роботи влади». Черговий камінь у мур навколо мерії впевнено вмонтовано.

На сьогодні ситуація виглядає приблизно так: мерія розбудовує навколо себе постійні чергові конфлікти і заборони. Схожа ситуація складається і щодо імовірного перекриття руху транспорту через центральну площу міста. Думки громадян розділилась з цього питання. Хтось хотів би справді бачити центральний майдан у квітниках. Інші вважають, що у маленькому місті центральна площа – типове перехрестя для зручності водіїв та пасажирів, а не архітектурний шедевр.

Проте виконком все ж відповідне рішення про заборону руху ухвалив. Мотивація не дуже зрозуміла, проте тепер треба перейти від слів до реалізації ідеї. А між цими речами як кажуть, чималий відрізок часу. Проте знову і знову заборона, а не спроба щось дозволити, дати свободу в ухваленні рішень чи діяльності.

Як свідчить практика заборон, вони діють тільки тоді, коли ці заборони підтримуються або правоохоронними органами або самим громадянами. Чи варто було такі заборони створювати в Олександрії? На мою думку – ні, бо вони здебільшого схожі на намагання тимчасово контролювати, а не впливати за допомогою переконань. Варто почати процес деблокування влади. Бо мури з часом можуть стати міцнішими, проте вони навряд чи гарантують те, що захистять від політичних та економічних змін, а головне – від альтернативної думки людей.

Віктор Голобородько

Фото: dumskaya.net, скріншоти офіційного сайту Олександрійської міськради